Біографія Володимира Вдовиченкова

Біографія Володимира Вдовиченкова

Володимир Володимирович Вдовиченков народився 13 серпня 1971 року в місті Гусєв Калінінградської області. Його батько - механік, мама за професією - економіст. У Володимира є старша сестра й молодший брат Костя.

У Гусєву пройшли дитинство і юність Володимира Вдовиченкова. Він ріс жвавим, займався боксом і після восьмого класу вирішив вступати в морехідну школу в Таллінні. Перший іспит здав на «відмінно», а за другий одержав «незадовільно». Викладач-Естонець став задавати додаткові питання естонською. А потім прямо сказав: «Ми тут готовимо кадри для Естонії, а ти - росіянин, от і поїдь учитися в Астрахань». Через два роки Володимир вступив у морехідну школу ВМФ у Кронштадті. Відучившись у ній вісім місяців, розподілився на Північний флот, у Мурманськ, кочегаром на судно. Відробивши три роки й повернувшись додому, він перемінив масу професій: від кочегара в лазні до бляхаря в автосервісі. Потім Володимир встиг попрацювати офіціантом у столичному ресторані «Паризьке життя», і навіть метрдотелем. Там і пізнав кулінарну науку. Довелось йому й переганяти старі іномарки з Польщі в Калінінград.

Бути може, шукання Володимира Вдовиченкова тривали б і донині, але один раз він зважився на корінні зміни у своєму житті. «У кожної людини в житті наступає такий момент, коли розумієш, що роки йдуть, а нічого путнього ти ще не зробив, і невідомо, чи зробиш, якщо залишиш все, як є, - говорить він. - Це не пафос, я й зараз про це часто думаю. І от один раз я вирішив змінити все. Сів на поїзд і поїхав у Москву вступати у ВГІК. Коли приїхав, мені пояснили, що на набір я вже спізнився, але можна піти на підготовчі курси, і обнадіяли тим, що, схоже, у мене до акторської професії є природна схильність. Через рік я вступив на факультет акторської майстерності до Георгія Тараторкіна».

Дотепер Володимир свій несподіваний для багатьох від'їзд у Москву вважає самим божевільним учинком. Він закінчив ВГІК в 2001 році. Але його акторська кар'єра почалася ще під час навчання. Уже тоді режисери стали навперебій пропонувати Володі ролі «справжніх чоловіків» у непростих життєвих обставинах. За цілим рядом епізодів у кіно й на телебаченні пішли головні ролі в серіалах «Бригада» і «Громадянин начальник». При цьому основним місцем роботи Вдовиченкова залишається Художній академічний театр ім. Моссовета.

«Розмова про «Бригаду» зайшла, коли я закінчив третій курс, - говорить актор. - Мене запросили на проби в телесеріал «Громадянин начальник». Я прийшов на «Мосфільм», поговорив з режисером, і він без проб затвердив мене на роль. А після, коли ми з асистенткою обговорювали деякі нюанси, заглянула інша асистентка - з «Бригади». Так в один день мені надійшло відразу дві пропозиції. А тижня через два мене повідомили, що я затверджений».

У сценарії «Бригади» було прописано, що артист повинен мати достатню фізичну підготовку. І той факт, що Вдовиченков займався боксом, вплинув на рішення режисерів на його користь.

Роль Філа в «Бригаді» була першою великою роллю в кіно. «Мені просто повезло, я зустрівся з гарним режисером, чудовими партнерами, хоча сам фільм досить серйозний і вимагав великих емоційних витрат. Найважче для мене пройшла сцена, коли ми із Сашком Білим після замаху ховаємося на квартирі. Там у нас відбувається конфлікт, і я б'ю його кулаком у щелепу. Потрібно було зіграти стан, коли ти все життя довіряєш людині - і раптом розумієш, він-те тобі не довіряє. Мені як артистові сприйняти це й адекватно прореагувати було психологічно складно».

Хоча актор Вдовиченков не схвалює дії й життєву позицію свого героя («У мене є свої якісь життєві переконання й пріоритети, і я не ототожнюю себе зі своїм героєм»), він поважає у Валері Філатову вірність ідеалам і відданість близьким людям.

У той час у Вдовиченкова був напружений графік роботи. Він учився на 4-м курсі Вгіка, і там його ніхто не звільняв від участі в чотирьох дипломних спектаклях, паралельно йшли зйомки в серіалі «Громадянин начальник». Приміром, уночі в Дубні знімали історію з дачею для «Бригади», після чого Володимир сідав у машину й там спав лише три години по дорозі в Тулу, де вдень знімався в «Громадянині начальнику».

Після вдалої ролі в «Бригаді» Володимирові стали пропонувати ролі, схожі на його Філа. «Дещо, досить привабливе, уже пролунало, - говорить актор. - По-перше, я знявся в режисера Петра Буслова в картині «Бумер», де, хоч і грав героя (Костянтина «Кіт»), що теж не зовсім у ладах із законом, але це абсолютно інша людина. Було ще дві пропозиції, зовсім несхожих на те, що робилося в «Бригаді». Але, на великий жаль, я змушений був відмовитися, оскільки репетирував у спектаклі Вахтангівського театру «Царське полювання» графа Орлова - роль, зрозуміло, теж жодним чином не пересічну з Філом. Тому я не боюся, що у відношенні мене увесь час буде використано одне кліше».

Вихід гостросюжетної драми «Бумер» був запланований на 2003 рік. «Бумер» - жаргонна назва BMW. Саме таку марку воліють герої фільму - вони їздять на чудовому BMW 750 IL. «Це фільм, що шокує, що показує життя сучасної молоді зсередини, - розповідає сценарист фільму Денис Родимін. - У центрі подій - четверо хлопців, яких неможливо не полюбити і яким неможливо не співпереживати. Це чиста історія про справжню дружбу й зрадництво, про любов і ненависть, про несправджені надії й спробу вирватися із замкнутого кола».

За «Бумером» вийшли й інші фільми за участю Вдовиченкова. Це «Звіздар», «Небо й земля», «Важкий пісок» (роман, присвячений темі холокоста за мотивами однойменного роману Анатолія Рибакова).

Владимир щасливо одружений з кінця 90х. Його дружина Наталя Давидова родом з Підмосков'я, з міста Шатури. Зараз завідує торгово-комерційним центром «Юпітер» у Москві. Познайомилися вони в Москві на вечірці. Приятель Володі запросив у кафе свою знайому, а та взяла із собою подругу - Наташу. З тих пір Володимир і Наталя не розстаються. Живуть у власній, хоча й однокімнатній, квартирі. Володя говорить, що інший раз, щоб знайти самоту, доводиться ролі у ванній заучувати. Але подружжя не сумує, упевнені, що згодом усе налагодить.

«Я не вважаю себе знаменитим, - говорить Володимир. - Я просто пізнаваний. От іду по вулиці, мене впізнають. Але не як артиста Вдовиченкова, а як Філа, з його манерою поводження, його світоглядом, учинками, характером. Але я не Філ, цей персонаж не має до мене ніякого відношення. Мені набагато приємніше, коли мене дізнаються як артиста».

Родина Володимира Вдовиченкова

Батько

Володимир Вдовиченков – працював механіком на заводі світлотехнічної арматури

Мати

Світлана Вікторівна Вдовиченкова – економіст

Брат

Костянтин Володимирович Вдовиченков –

Дружина

Наталія Давидова – завідує торгово-комерційним центром «Юпітер» в Москві

Син

Леонід Вдовиченков –

Дочка

Вероніка Вдовиченкова –