Рецензія на серіал «Надприродне»
To be continued…
Ось і підійшов до кінця 11-й сезон «Супернатуралів»... Хотілося б сказати, що серіал завершився. Але ні, 12-му сезону бути, і, судячи з усього, пригоди братів Вінчестерів триватимуть до справжнього кінця світу. Однак варто повернутися трохи назад у часі, щоб переглянути, що ж я такого написав у своїй замітці, присвяченій самому початку 11-го сезону, що з написаного втілилося в реальність, а що – ні.
Традиційно кожен сезон «Надприродного» включає в себе наскрізний сюжет, який є кістяком оповідання, але постійно розділяється на побічні гілки. Це такий хитрий хід, щоб весь час тримати глядача в напрузі і розтягувати хронометраж. Іноді це вдається, іноді не дуже. Чому ж я вважаю, що 11-й рік зйомок був невдалим і пора зачиняти серіал?
Все просто: не дивлячись на біблійний сюжет, бадьорі жарти Кроулі (Марк Шеппард), братів Сема (Джаред Падалекі) і Діна (Дженсен Еклс) Вінчестерів, по-справжньому захоплюючих серій було не дуже багато. Звичайно, глядачеві показали кілька епізодів, в яких повернули знайомих персонажів. Наприклад, історія чергової зустрічі братів з шерифом Джоді Міллс (Кім Родс) є подібною ноткою ностальгії. Але основна біда «Supernatural» нікуди не зникла – передбачуваність.
Вже після перегляду 1-ї серії я вгадав майже всі сюжетні повороти сезону. Звичайно ж, передбачити абсолютно все неможливо, а тому мене трохи порадувало повернення Люцифера (Марк Пеллегріно) і розкриття таємниці Бога. Втім, я був впевнений, хто за задумом творців «Надприродного» повинен бути Творцем, для інших глядачів хоча б ця лінія завершена. Але знову ж таки, тим фанатам, хто стежив за пригодами Вінчестерів протягом 11-ти років, багато стало ясно вже після 5-го сезону.
Що ж до гри акторів і інших радощів життя – все краще, ніж я побачив минулої осені. Брати продовжують кататися на своїй Імпалі по просторах Піндостана, вбивають і спалюють погань, попутно спокушаючи ангелів і демонів. Ну і забійна музика нікуди не зникла, що радує.
А ось що мене зовсім не радує, крім передбачуваності, ясна річ, це те, що стрілка осцилографа в шмарклімірі намоталася на власну вісь, не витримавши навантаження. Чим мене зачепив серіал спочатку? Брутальністю в тому числі. Зараз же я бачу, що творці просто не можуть вольовим рішенням вбити пару-трійку головних героїв. Це взагалі нікуди не годиться. Так, дівчатка-фанатки плакатимуть. Ну і біс з ними, життя – не цукор і не мед. Нехай звикають, а то виходить, що один з моїх улюблених серіалів скотився в «Санту-Барбару»... Журба.
Ну і насторожує завзяття каналу The CW продовжити життя мертвого. В середньому 11-й сезон зібрав біля екранів близько 1,5 млн душ за кожен епізод. Для порівняння – минулий, 10-й, збирав майже по 2 млн... Ну і загальна тенденція показує, що все погано, адже перегляди 1-го сезону становили майже 6 млн америкосів за серію, а це дуже багато. Слов'янам гарно – з торента скачав і не паришся, а за бугром кабельне телебачення платне. І видно, що люди більше не хочуть платити гроші за перегляд чергового "pulp". Чому ж продовжили? А біс його знає. Можливо, заради фанатів або задумали супер-мега-гіпер кінцівку і потрібно додати драматизму. Час покаже.
Як на мене, кілька вечорів скоротати під сезон можна, але не більше. Ні особливих переживань, ні захоплюючого оповідання і міфології. Втім, я вже давно дивлюся «Суперів» за інерцією. Решті так робити не раджу.
Чи буду я дивитися 12-й сезон? Безумовно так. Чи буду я чекати вихід кожної серії 12-го сезону з нетерпінням? Безумовно ні.
